Робот-пилосос Dreame L40

— Прибирання за розкладом. Можливість задавати розклад, за яким пилосос буде здійснювати прибирання автоматично, без додаткових команд з боку користувача. При цьому конкретні особливості такого програмування можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, у найпростіших моделях розклад обмежується окремими годинами в межах доби — наприклад, з 16 до 17; в задані години пилосос вмикається кожен день. У прогресивніших пристроях може передбачатися розпорядок по днях тижня або навіть по датах місяця або року. У будь-якому разі дана функція помітно спрощує використання: достатньо один раз задати розклад — і можна як мінімум кілька днів не переживати про прибирання; тим більше, що більшість моделей з такою можливістю мають також функцію заїзду на док-станцію (див. «Комплектація робота — зарядна станція»), і від користувача потрібно лише періодично очищати пилозбірник (що ще більше спрощується при наявності док-станції з мішком – див. нижче).

— Захист від падінь. Спеціальний захист, що запобігає падінню пилососа зі сходинок, високих порогів тощо. В більшості варіантів основою такої системи є один або декілька датчиків, розміщених на нижній стороні корпуса. Коли пилосос виїжджає на край оброблюваної поверхні, датчик реагує на цей край — в результаті пристрій зупиняється і змінює напрямок руху, щоб уникнути падіння.

— Сенсор перешкод. Датчик (або система датчиків) для визначення перешкод на шляху пилососа. Конкретний тип таких датчиків може бути різним: ультразвукові, інфрачервоні, лазерні, контактні тощо. Однак у будь-якому разі дана функція дає змогу пристрою переміщатися в просторі, уникаючи зіткнень і визначаючи оптимальний шлях об'їзду. Відзначимо, що моделі без такого сенсора в більшості своїй також здатні об'їжджати перешкоди — однак для цього робот повинен не просто наштовхнутися на сторонній предмет, але спробувати проїхати через нього. І лише в разі невдачі траєкторія змінюється, причому випадковим чином, далеко не завжди в оптимальному (або хоча б такому, що підходить) напрямі.

— Турбощітка. Робочою частиною класичної турбощітки є горизонтальний валик, що приводиться в обертання за рахунок потоку повітря. Така конструкція дає змогу ефективно збирати волосся, вовну та інше подібне сміття (наприклад, нитки); а ось конкретна конструкція і спеціалізація турбощітки можуть бути різними. Наприклад, моделі, де валик оснащений щетиною, розраховані переважно на ворсисті поверхні на зразок килимів; а деякі такі насадки мають зменшені розміри і призначаються для оброблення меблевої оббивки (у таких варіантах у цьому списку вказується також функція «для м'яких меблів»). Зі свого боку, валики з м'яким коротким ворсом відмінно підходять для гладких поверхонь — у тому числі досить делікатних, на зразок паркету. У світлі цього турбощіток в комплекті може бути і кілька — для різних задач.
Варто враховувати, що турбощітку необхідно періодично чистити від зібраних забруднень. Крім того, подібна насадка трохи знижує загальну ефективність всмоктування, оскільки частина потужності всмоктування витрачається на обертання валика. Цього недоліку позбавлені електричні версії, однак вони також мають свої нюанси — детальніше див. нижче. Також відзначимо, що навіть механічні турбощітки обходяться досить дорого, притому що їх переваги перед звичайними нерухомими насадками стають помітними лише при збиранні волосся і довгої шерсті. Тому якщо вам не доводиться регулярно мати справу з подібними забрудненнями — швидше за все, має сенс вибрати пилосос без турбощітки.