Gorenje G Force Air VCEB 01 GAWWF

— Звичайний. Традиційні побутові пилососи, призначені для прибирання квартир, житлових будинків, невеликих офісів тощо. Складається такий агрегат з відносно невеликого корпуса на характерних колесах (для зручності переміщення по підлозі) і труби зі щіткою, приєднаної до корпуса за допомогою гнучкого шлангу. Саме на цей варіант варто звертати увагу, якщо вам потрібен звичайний домашній пилосос», не призначений для виконання якихось специфічних задач.

— Аквафільтр. Пилозбірник цього типу має вигляд ємності з водою: повітря, втягнуте пилососом, проходить через рідину, яка й затримує більшість забруднень. Подібні системи відрізняються високою ефективністю і гігієнічністю: вони непогано вловлюють різні забруднення, включаючи навіть дрібний пил, без додаткових фільтрів. До того ж повітря, яке випускається пилососом, додатково зволожується — що буває особливо корисно в холодну пору року, коли опалення «сушить» повітря в приміщенні. При цьому процедура очищення самого мішка дуже проста і зручна: після прибирання його вміст можна просто вилити в каналізацію, при цьому в повітря не піднімається ніякого пилу (на відміну від процесу очищення циклонів і особливо мішків). З іншого боку, аквафільтри бажано мити і сушити після кожного застосування, що дещо ускладнює обслуговування. Крім того, подібні пилососи в більшості своїй досить дорогі, проходження повітря через воду створює додатковий шум, а сама вода помітно збільшує вагу агрегата.
Окремо варто підкреслити, що наявність аквафільтра ще не означає, що пилосос є мийним (див. вище) або хоча б має можливість вологого прибирання (див. «Прибирання»). Досить багато моделей з аквафільтром працюють тільки в сухому форматі — і навпаки, агрегати з функцією вологого прибирання цілком можуть оснащуватися іншими типами пилозбірників.

— Щілинна. Дана функція означає, що насадка оснащена плоскою робочою частиною з вузькою щілиною на кінці. Така конструкція підходить для прибирання важкодоступних місць — простору між предметами меблів, щілин під плінтусами, проміжків між секціями радіатора тощо. Зазначимо, що ширина щілинної насадки (і, відповідно, довжина щілини) зазвичай не перевищує діаметра труби пилососа, а от довжина плоскої частини може бути різною. При цьому кожен варіант має свої переваги: довгі моделі здатні далі забиратися в вузькі щілини, а короткі більш маневрені і більш зручні загалом.

— Пилова. Функція, що дає змогу збирати пил з невеликих твердих поверхонь — таких, як підлокітники крісел, рами картин, плафони світильників тощо. Традиційні приналежності з такою можливістю мають вигляд невеликих щіток круглої форми, однак зустрічається й інший різновид (див. наступний пункт).

— Телескопічна. Нерозбірна труба, що складається телескопічним способом — за рахунок вставляння однієї секції в іншу. Цей варіант найбільш зручний з точки зору користувача. По-перше, такі приналежності дуже прості в розкладанні і складанні — досить натиснути чи зрушити клавішу фіксатора і потягнути або штовхнути половинки в потрібну сторону. По-друге, багато телескопічних труб оснащуються механізмом, що дає змогу розкладати конструкцію не повністю — завдяки цьому можна регулювати довжину прямо в процесі прибирання (наприклад, зменшити її для роботи в обмежених умовах). По-третє, окремі частини подібної труби не розкидаються і не губляться окремо, що спрощує зберігання. Основним недоліком даного варіанта вважається дещо менша міцність і надійність, ніж у розбірних конструкцій; однак ця різниця помітна лише на високих навантаженнях. У світлі цього телескопічні трубки досить популярні в звичайних побутових пилососах (див. «Тип»), проте зустрічаються і в інших різновидах — у тому числі промислових (будівельних). Фактично «телескоп» не можна зустріти лише в трьох видах пилососів: у роботах (вони в принципі не використовують трубки), а також в промислових ручних агрегатах і моделях для каміна — вони найчастіше працюють тільки зі шлангом.