Телевізор Samsung The Serif QE-55LS01B 55 "

— QLED. Телевізори з екранами, що використовують технологію «квантових точок» Від звичайних LED-матриць такі екрани відрізняються конструкцією підсвічування: багатошарові світлофільтри у такому підсвічуванні замінені на тонкоплівкове світлопропускаюче покриття на основі наночастинок, а традиційні білі світлодіоди — на сині. Це дає змогу досягти значного збільшення яскравості і насиченості кольорів одночасно з підвищенням якості кольоропередачі, до того ж зменшує товщину і знижує енергоспоживання екрану. Недолік QLED-матриць традиційний – висока ціна.

— Wi-Fi. Наявність у телевізора вбудованого модуля Wi-Fi; також у цьому пункті може уточнюватися підтримувана версія цієї технології. В наш час Wi-Fi може використовуватися як для бездротового доступу до Інтернету та локальних мереж, так і для прямого з"єднання з іншими пристроями (наприклад, трансляції відео зі смартфона/планшета). Конкретне застосування бездротового з"єднання може бути різним, залежно від функціоналу телевізора; крім доступу в Інтернет, у якості прикладів можна навести DLNA (див. нижче), прийом або передачу відео по Wi-Di або Miracast, а також використання мобільного гаджета в ролі пульта ДУ. Однак практично всі моделі з даною функцією належать до Smart TV (див. вище).
Що стосується версій Wi-Fi, то найбільш актуальними в наш час є Wi-Fi 4 і Wi-Fi 5 (Wi-Fi 6 поки тільки з"явився і не встиг завоювати «повагу» в ТВ). Перший стандарт забезпечує швидкість до 600 Мбіт/с, він дає змогу без проблем передавати потокове відео в Full HD; але для впевненої роботи з більш високими роздільними здатностями (такими, як 4K) бажано мати телевізор і роутер з підтримкою Wi-Fi 5. Також зазначимо, що, крім цих стандартів Wi-Fi, звичайно підтримуються і більш ранні — так що проблем з сумісністю не виникає.

— Запис телепередач. Можливість запису телепередач для перегляду на телевізорі. Здебільшого передбачається запис на флешку або інший зовнішній USB-носій, однак зустрічаються й інші варіанти: за наявності картрідера (див. «Входи») може передбачатися запис на карту пам"яті, а деякі прогресивні телевізори оснащуються досить ємними власними накопичувачами. В будь-якому разі, ця функція може виявитися незамінною в тих випадках, якщо потрібно зберегти трансляцію — наприклад, щоб хтось зміг подивитися її пізніше, або щоб зберегти в домашню колекцію телепрограму за участю члена сім"ї. Крім того, у багатьох телевізорах з даною можливістю передбачається також режим Time Shift: якщо потрібно відійти від екрана, можна «поставити трансляцію на паузу», і телевізор почне її записувати, а по поверненні можна продовжити перегляд з того моменту, на якому він перервався. Зазначимо, що в деяких телевізорах для запису телепередач може знадобитися встановлення додаткового ПЗ; для таких моделей ця функція не завжди вказується, хоча технічно вона доступна.

— Miracast. Підтримка телевізором технології Miracast. Ця технологія дає змогу транслювати відео- і аудіосигнал за технологією Wi-Fi (як на телевізор, так і з нього на портативну електроніку), при цьому обидва пристрої з"єднуються безпосередньо (Wi-Fi Direct) і не потребують наявності додаткового обладнання, а пропускної здатності достатньо для передачі відео Full HD і багатоканального звуку 5.1. Деякий час тому в телевізорах використовувалася схожа технологія WiDi, однак у наш час вона майже витіснена з ринку, і більшість виробників використовують саме Miracast.

— Bluetooth. Технологія Bluetooth (будь-якої версії) застосовується для прямого бездротового зв"язку між різними пристроями. Способи її застосування в телевізорах можуть бути різними, залежно від функціоналу конкретної моделі (і версії Bluetooth). Так, практично обов"язковою для Bluetooth-телевізорів є можливість трансляції звуку на бездротові навушники або колонки. Крім цього, можуть передбачатися інші варіанти використання: підключення клавіатур, мишей та ігрових контролерів, прямий обмін файлами з ноутбуком, дистанційне управління зі смартфона або іншого гаджета тощо. Ці подробиці варто уточнювати окремо. Що стосується конкретних версій, то в багатьох моделях ці подробиці взагалі не уточнюються — для застосування за наперед визначеним призначенням достатньо і «просто Bluetooth». Втім, бувають і виключення, і тут для сучасних телевізорів актуальні такі варіанти: Bluetooth v 4.0. Версія, що об"єднала в собі традиційний Bluetooth 2.1, швидкісний стандарт для передачі великих файлів та «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» для невеликих обсягів інформації. На цих трьох компонентах (з різними поліпшеннями) побудовані всі наступні версії, а v 4.0 була першою, де вони з"явилися всі разом. Bluetooth v 4.1. Удосконалення версії 4.0, в якому була покращена сумісність з мобільними пристроями стандарту 4G LTE — щоб модулі LTE і Bluetooth не створювали взаємних перешкод при одночасній роботі поблизу. Bluetooth v 4.2. Подальший розвиток версії 4.0; оновлення, актуальні для телевізорів, включають в основному покращення надійності і перешкодозахищеності зв"язку. Bluetooth v 5.0. Найновіша з актуальних на сьогодні для ТВ версій Bluetooth. Одним з ключових удосконалень стала наявність двох спеціальних режимів «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» — збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості) і підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності).

— NFC-чип. Сумісність телевізора з технологією NFC; сам NFC-чип, зазвичай, вбудовується в пульт або виконується у вигляді окремої мітки, встановлювати його в корпусі телевізора не дуже зручно. Дана технологія забезпечує бездротовий зв"язок на малих відстанях, зазвичай до 10 см. Теоретично способи її застосування можуть бути різними, однак конкретно в телевізорах вона використовується в основному для спрощення зв"язку по Wi-Fi або Bluetooth: досить піднести NFC-сумісний гаджет (наприклад, смартфон) до чипу телевізора — і пристрої розпізнають один одного автоматично і з"єднаються відразу, або від користувача буде потрібно підтвердити з"єднання. У будь-якому разі це простіше, ніж налаштовувати підключення вручну.

— Підтримка DLNA. Підтримка телевізором стандарту DLNA — Digital Living Network Alliance. Даний стандарт створений для того, щоб різні види домашньої і портативної електроніки — смартфони, планшети, медіацентри, комп"ютери тощо — можна було об"єднувати в єдину мережу і з легкістю обмінюватися контентом всередині цієї мережі, незалежно від моделі і виробника окремих пристроїв. У разі телевізора це означає, що через мережу на нього можна безпосередньо транслювати відео з інших пристроїв — наприклад, зі смартфона. Сама мережа будується на базі звичайної «локалки», для підключення до неї може використовуватися як дротовий інтерфейс LAN, так і бездротової Wi-Fi.