Телевізор Sony XR-77A80K

— OLED. Телевізори з екранами, що використовують органічні світлодіоди. Такі світлодіоди можуть застосовуватися як для підсвічування традиційної LCD-матриці, так і як елементи, з яких будується екран. У першому варіанті перевагами OLED перед традиційним LED-підсвічуванням є компактність, надзвичайно невисоке енергоспоживання, рівномірність підсвічування, а також відмінні показники яскравості та контрастності. А в матрицях, що повністю складаються з OLED, ці переваги виражені ще яскравіше. Головні недоліки OLED-телевізорів – висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (логотип телеканалу, інформаційна панель тощо).

— Wi-Fi. Наявність у телевізора вбудованого модуля Wi-Fi; також у цьому пункті може уточнюватися підтримувана версія цієї технології. В наш час Wi-Fi може використовуватися як для бездротового доступу до Інтернету та локальних мереж, так і для прямого з"єднання з іншими пристроями (наприклад, трансляції відео зі смартфона/планшета). Конкретне застосування бездротового з"єднання може бути різним, залежно від функціоналу телевізора; крім доступу в Інтернет, у якості прикладів можна навести DLNA (див. нижче), прийом або передачу відео по Wi-Di або Miracast, а також використання мобільного гаджета в ролі пульта ДУ. Однак практично всі моделі з даною функцією належать до Smart TV (див. вище).
Що стосується версій Wi-Fi, то найбільш актуальними в наш час є Wi-Fi 4 і Wi-Fi 5 (Wi-Fi 6 поки тільки з"явився і не встиг завоювати «повагу» в ТВ). Перший стандарт забезпечує швидкість до 600 Мбіт/с, він дає змогу без проблем передавати потокове відео в Full HD; але для впевненої роботи з більш високими роздільними здатностями (такими, як 4K) бажано мати телевізор і роутер з підтримкою Wi-Fi 5. Також зазначимо, що, крім цих стандартів Wi-Fi, звичайно підтримуються і більш ранні — так що проблем з сумісністю не виникає.

— Запис телепередач. Можливість запису телепередач для перегляду на телевізорі. Здебільшого передбачається запис на флешку або інший зовнішній USB-носій, однак зустрічаються й інші варіанти: за наявності картрідера (див. «Входи») може передбачатися запис на карту пам"яті, а деякі прогресивні телевізори оснащуються досить ємними власними накопичувачами. В будь-якому разі, ця функція може виявитися незамінною в тих випадках, якщо потрібно зберегти трансляцію — наприклад, щоб хтось зміг подивитися її пізніше, або щоб зберегти в домашню колекцію телепрограму за участю члена сім"ї. Крім того, у багатьох телевізорах з даною можливістю передбачається також режим Time Shift: якщо потрібно відійти від екрана, можна «поставити трансляцію на паузу», і телевізор почне її записувати, а по поверненні можна продовжити перегляд з того моменту, на якому він перервався. Зазначимо, що в деяких телевізорах для запису телепередач може знадобитися встановлення додаткового ПЗ; для таких моделей ця функція не завжди вказується, хоча технічно вона доступна.

— Chromecast. Технологія Chromecast дає змогу легко і швидко виводити на телевізор потокове відео і аудіо зі смартфона, планшета або комп"ютера. По суті, Chromecast є мережевим медіаплеєром, адже попередньо налаштувавши цю функцію, можна по бездротовому інтерфейсу вивести на ТВ записане на смартфон відео буквально в один дотик.

— Bluetooth. Технологія Bluetooth (будь-якої версії) застосовується для прямого бездротового зв"язку між різними пристроями. Способи її застосування в телевізорах можуть бути різними, залежно від функціоналу конкретної моделі (і версії Bluetooth). Так, практично обов"язковою для Bluetooth-телевізорів є можливість трансляції звуку на бездротові навушники або колонки. Крім цього, можуть передбачатися інші варіанти використання: підключення клавіатур, мишей та ігрових контролерів, прямий обмін файлами з ноутбуком, дистанційне управління зі смартфона або іншого гаджета тощо. Ці подробиці варто уточнювати окремо. Що стосується конкретних версій, то в багатьох моделях ці подробиці взагалі не уточнюються — для застосування за наперед визначеним призначенням достатньо і «просто Bluetooth». Втім, бувають і виключення, і тут для сучасних телевізорів актуальні такі варіанти: Bluetooth v 4.0. Версія, що об"єднала в собі традиційний Bluetooth 2.1, швидкісний стандарт для передачі великих файлів та «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» для невеликих обсягів інформації. На цих трьох компонентах (з різними поліпшеннями) побудовані всі наступні версії, а v 4.0 була першою, де вони з"явилися всі разом. Bluetooth v 4.1. Удосконалення версії 4.0, в якому була покращена сумісність з мобільними пристроями стандарту 4G LTE — щоб модулі LTE і Bluetooth не створювали взаємних перешкод при одночасній роботі поблизу. Bluetooth v 4.2. Подальший розвиток версії 4.0; оновлення, актуальні для телевізорів, включають в основному покращення надійності і перешкодозахищеності зв"язку. Bluetooth v 5.0. Найновіша з актуальних на сьогодні для ТВ версій Bluetooth. Одним з ключових удосконалень стала наявність двох спеціальних режимів «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» — збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості) і підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності).

— Підтримка DLNA. Підтримка телевізором стандарту DLNA — Digital Living Network Alliance. Даний стандарт створений для того, щоб різні види домашньої і портативної електроніки — смартфони, планшети, медіацентри, комп"ютери тощо — можна було об"єднувати в єдину мережу і з легкістю обмінюватися контентом всередині цієї мережі, незалежно від моделі і виробника окремих пристроїв. У разі телевізора це означає, що через мережу на нього можна безпосередньо транслювати відео з інших пристроїв — наприклад, зі смартфона. Сама мережа будується на базі звичайної «локалки», для підключення до неї може використовуватися як дротовий інтерфейс LAN, так і бездротової Wi-Fi.